поціляти — поцілити (кидаючи, спрямовуючи що н. у ціль, досягати її), у[в]лучати, у[в]лучити … Словник синонімів української мови
поціляти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
поцілити — див. поціляти … Український тлумачний словник
поцілити — див. поціляти … Словник синонімів української мови
трафляти — Трафляти: потрапляти, поціляти [5;7] поціляти [10] … Толковый украинский словарь
улучити — влучити, улучати, влучати (про людину кидаючи щось / стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю тощо досягати цілі), у[в]цілити, у[в]ціляти, поцілити, поціляти, у[в]дарити, у[в]даряти, у[в]гатити, у[в]гачувати, у[в]садити, у[в]саджувати … Словник синонімів української мови
цілитися — (чим і без додатка спрямовувати зброю в ціль), цілити, мітити, націлюватися, націлятися, націлитися, прицілюватися, прицілятися, прицілитися, намірятися, наміритися, поціляти, поцілити, лучити; прикладатися, прикластися (з рушниці) Пор. наводити… … Словник синонімів української мови
натякати — натякнути (на кого що, про кого що й без додатка говорити натяками, натяками наводити на що н.); закидати, закинути (про кого що), цілити (у кого що), поціляти (у кого що маючи на увазі кого / що н., говорити про це непрямо, натяками) … Словник синонімів української мови
дати — дам, даш, даст, даме, дате, дадут, Пр. Дати, вручити, подарувати, пожертвувати. Дати на палюнку (дати на горілку); Дати слово (приректися); Дати на штоси (пожертвувати на щось); Дайме на то (припустимо); Дати руку (подати руку); … Словник лемківскої говірки